Лускунчик – балет Петра Чайковського на лібрето Маріуса Петіпа, за мотивами казки Е.Т.А. Гофмана, створений і вперше представлений публіці у 1892 році. У казці Гофмана дівчинку звуть Мері (головна героїня), а її улюблена лялька — Клара. Маріус Петіпа використав саме цю версію для свого лібрето.
Дія перша.
Напередодні Різдва, у домі доктора Штальбаума починають збиратися гості. Його діти Марі та Фриц чекають разом з іншими дітьми подарунки. Останнім гостем з’являється Дроссельмейер, хрещений батько Марі та по сумісництву, чаклун. Його здібності оживляти іграшки, заворожують та водночас, лякають дітей. Хрещений дарує Марі Лускунчика. Свято закінчується і гості танцюють прощальний танок. Марі повертається у свою кімнату і обіймає Лускунчика.
А далі, дійство переноситься у сон Марі. Стіни її кімнати розсуваються, ялинка починає рости, а ялинкові прикраси оживають. З’являється Мишиний Король зі своїм мишиним військом. Лускунчик разом з солдатами люто бориться і перемагає Мишиного Короля. Лускунчик перетворюється на Принца.
Дія друга.
Марі і Принц та ляльки, що ожили, радіють, святкують і танцюють під зірковим небом біля фантастично красивої ялинки. Навкруги них хурделиця. У радощі перемоги над Мишиним Королем, який ототожнював зло, танцюють іспанські, китайські, арабські та слов’янські ляльки. Навкруги феї та пажі. Усі готуються до весілля Марі та Принца. З’являється Дроссельмейстер і знову все змінюється навкруги. Марі прокидається і на її руках Лускунчик. Яка прекрасна, розумна та актуальна казка!!! Казка, де мрія перетворює життя, де перемагає добро над злом, де доброта міняє світ на краще.
Хореографія: Валерія Ковтуна
Музика: Петра Чайковського
Лібрето за повістю-казкою Ернеста Теодора Амадея Гофмана «Лускунчик і Мишачий король»: Маріуса Петіпа