Є історії, які повинні жити вічно.
Однією з них є балет «Ромео і Джульєтта». В цій історії чудово все і в усіх відношеннях.

Лібрето за мотивами однойменної трагедії Вільяма Шекспіра. Музика, що проникає в саму глибину серця, дозволяє забути про невтомний міський ритм.

«Ромео і Джульєтта» у виконанні Олександра Стоянова, що літає над сценою, і ніжної та невагомої Катерини Кухар — ніби гімн коханню шекспірівських героїв.
Кожен глядач вірить і співпереживає їхньому трепетному юнацькому коханню. Разом з ними можна прожити і відчути трагічну історію двох закоханих, які постраждали від ворожнечі своїх сімей.

Шекспір вкладав певний сенс в імена персонажів: Ромео — від латинського «пілігрим», Шекспір, швидше за все, використовував ідею, як «пілігрим кохання».

Якщо Тібальт має пристрасть до боротьби, то Ромео має пристрасть до кохання. Про саму Джульєтту він казав: «Голубка між галками». Вистава привертає увагу не лише красою танцю, але й своєю символікою, подвійними сенсами, загадками та зашифрованими значеннями. Важливо, що у постановці є не лише романтична лінія, а й яскраві епізоди боротьби войовничих родин.